- військовий
- —————————————————————————————військо́ви́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
військовий — а, е. 1) Стос. до війська. || Прийнятий, установлений у війську, в армії. •• Військо/ва адміністра/ція а) система військово адміністративних органів держави, державний апарат військового управління; б) військове управління територією, яка зайнята … Український тлумачний словник
загальновійськовий — а, е. Спільний, єдиний для всіх родів військ, стос. до всіх родів військ … Український тлумачний словник
напіввійськовий — а, е. Який не має всіх ознак військового. Напіввійськові формування. || у знач. ім. напіввійсько/ві, вих, мн. Ті, що не є повністю військовими … Український тлумачний словник
невійськовий — ко/ва, ко/ве. Який не належить до військовослужбовців; цивільний. || у знач. ім. невійсько/вий, вого, ч. Цивільна людина … Український тлумачний словник
позавійськовий — а, е. Який перебуває поза збройними силами, не маючи з ними стосунку … Український тлумачний словник
загальновійськовий — прикметник загальновійськовий прикметник … Орфографічний словник української мови
напіввійськовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
невійськовий — 1 прикметник цивільний невійськовий 2 іменник чоловічого роду, істота цивільна людина … Орфографічний словник української мови
позавійськовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
фірер — Фірер: австрійський військовий підстаршина [17] австрійській військовий підстаршина [II] військовий підстаршим [VI,VII] військовий підстаршина в кол. австрійській армії [21,IV] … Толковый украинский словарь